Симфонічний концерт. Прощальна симфонія

Велика зала Дніпропетровської філармонії

У програмі:

• Франц Йозеф ГАЙДН. Симфонія №45 (Прощальна)

Виконавці:

• Академічний симфонічний оркестр Дніпропетровської філармонії
• Художній керівник/Головний диригент Айдар ТОРИБАЄВ

Солісти: Євген САВЧУК, Тетяна ШЕВЕР, Дар’я БАРАНОВСЬКА, Томас МАЗУР, Юрій ЛЕВИЦЬКИЙ, Катерина ГОЛУБ

Ця симфонія овіяна легендами. Так, до другої назви симфонії — “Прощальна”, існує декілька пояснень-гіпотез, хоча за життя композитора вона жодного разу не виконувалась саме під такою назвою. Достеменно відомо, що під час написання симфонії Гайдн служив в капелі князя Естергазі в резиденції містечка Ейзенштадт і в його розпорядженні була капела з 16 музикантів.

За однією версією, у січні 1772 року князь наказав, щоб протягом його перебування в Ейзенштадті всі музиканти капели весь час були під рукою. Лише за відсутності князя вони могли залишати резиденцію і відвідувати дружин і дітей. Виняток було зроблено лише для капельмейстера і першого скрипаля — власне, Йозефа Гайдна. В той рік князь напрочуд довго затримався у маєтку, і стомлені холостяцьким життям оркестранти звернулися по допомогу до свого керівника — капельмейстера. Гайдн вирішив вплинути на князя не зовсім прямо, а символічно — через музику, створивши 45-ту симфонію, яка складалася з п’яти, замість традиційних чотирьох частин, до того ж фінальна частина являла собою те, що зараз назвали б справжнім перфомансом: під час її виконання музиканти один за одним припиняють грати, гасять свічі і залишають сцену, в певний час сцену залишає і диригент, симфонію дограють лише два музиканти, які після завершення своїх нотних партій йдуть слідом за іншими.

За іншою версією, князь вирішив розпустити капелу, залишивши оркестрантів без засобів до існування, а симфонія Гайдна означила зворушливе прощання з кожним з музикантів і зрештою, примусила Естрегазі змінити рішення.

Але філософська ідея твору може бути набагато глибшою.

Коли йдуть музиканти, музика згасає…